Розглянуто перші глави книги Буття. Проаналізовано текстові "лакуни", котрі уможливлюють багатозначність інтерпретацій. Використання мідрашів та кабалістичних текстів (наприклад, "Зохар") дозволило розширити поле традиційних підходів до тексту і, водночас, поглянути на нього з точки зору співіснування Письмової та Усної Тори, на підставі прикладу ставлення до душі та тіла.

На підставі детального вивчення листів Ф.Кафки до батька зроблено висновок, що стосунки з батьком ілюструють ставлення Кафки до трансцедентної сили та власного письменництва. Розкрито трагічність внутрішнього діалогу та неможливість для творця "зняти" даний конфлікт з залученням до інтерпретації праць З.Фрейда, Е.Фромма, Е.Канетті, Ж.Батая, М.Бланшо, творів, щоденників і листів Кафки.

Розглянуто проблему набуття та підтримання групової ідентичності. Висвітлено аспект базальної потреби індивіда в позитивній груповій ідентичності та співвіднесенні себе з групою, яка високо оцінюється. Групову позитивну ідентичність проаналізовано в контексті набуття індивідом етнічної ідентичності. Розкрито основну функцію ідентифікації з великою групою - підтримання сталого уявлення про групу в усіх її членів зі зберіганням позитивної оцінки групи.

Досліджено положення теорії К.Леонгарда про акцентуйовані особистості на прикладі культури російського літературного декадансу (символізму). Поняття демонстративної особистості проаналізовано в контексті певної культури відносно її самоствореного колективного суб'єкта. Відтворено умовний демонстративний універсум культури.

Продовжено серію публікацій автора, присвячених проблемі існування писемності в катакомбного населення. Опрацьовано архівні джерела та нові публікації на дану тему, що доповнюють та додатково аргументують концепцію автора.

Розглянуто функціонування орнаментики в етнічній культурі. Орнаменти досліджено як етнокультурну та етномистецьку категорії. Приділено увагу різним аспектам (синхронному та діахронному) побутування орнаментів у культурі; співвідношенню орнаментів етнічних і традиційних; визначенню орнаментики як певного етнічного коду.

Розглянуто проблеми доступу України до сучасного "інформаційного знання", зокрема, проблему стану гуманітарії. Наведено конкретні та стратегічні варіанти їх розв'язку. Оцінено перспективи стану гуманітарії в Україні. Постульовано стратегію "маленьких кроків" як обов'язкову умову вирішення окресленої ситуації.

Розглянуто проблематику смерті як символу та образу, що можна застосовувати як ключ до розуміння ситуації надмірного звертання уваги на події Апокаліпсису та ідею кінця світу в ХХ ст. Описано ситуацію, що склалася навколо "Doomsday". Виявлено внутрішні рушії даного процесу "танатоманії" та визначено, чи є дана ситуація оригінальною та несподіваною.

Розглянуто погляди Івана Мазепи щодо ототожнення суверенної соборної України з Церквою Премудрості Божої та показано втілення даної ідеї в архітектурі та малювання Софійського собору в Києві.

Наведено текст доповіді, виголошеної на Другій Всеукраїнській сходознавчій конференції, яка відбулася в Національному університеті "Києво-Могилянська академія" у квітні 2000 р. Окреслено деякі напрямки можливих компаративних досліджень генетичних і гомологічних паралелей на рівні архетипів і міфологем давньоіндійської та кельтської культур. Зіставлення даних окраїнних ареалів Євразії - ведичного та кельто-італійського, де збереглося багато культурних архаїзмів, дало можливість цілісно реконструювати первісні світоглядні уявлення індоєвропейців.

Проаналізовано творчість відомого українського художника на засадах постмодерністської парадигми з типовими ознаками неокласичного мислення: сюрреалістичної свідомості, опори на критерії неусвідомленого ірреального, недомовленості та іншого. Висвітлено походження образу "людини-страждальця" - центрального персонажу Л.Медвідя.

Доведено перспективність порівняльних карпато-балканських студій у розв'язанні проблем реконструкції духовної культури слов'ян та інших народів Південно-Східної Європи. Розглянуто український новорічний обряд "Маланка", проаналізовано його інваріантну структуру та архаїчний сценарій.

Проведено реконструювання ранніх етапів складання давньогерманської міфологічної традиції на матеріалах окремих пам'яток наскельного мистецтва Скандинавії бронзової доби. Виділено етно-хронологічні групи та розглянуто ті, які мають відношення до означеного періоду. Окремі пам'ятки наскельного мистецтва та певні спільні об'єкти зображень порівняно з генетично спорідненими петрогліфами Карелії. Наведено приблизне витлумачення окремих сцен петрогліфів у міфологічному контексті. Приділено увагу культам Змії, Сонячної ладді, Небесного Оленя з виходом на світогляд північних мисливців та ранньоземлеробську південну традицію.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч411.166.17

Шифр НБУВ: Ж69184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто новітні розробки російських археологів і лінгвістів щодо проблеми етногенези росіян і давньоруської народності. Зроблено критичний аналіз концепцій лехітського походження росіян та етнічної єдності населення Київської Русі.